67% співробітників заходять у ШІ через особисті акаунти

Що саме залишається поза контролем ІТ

Проблема не обмежується тим, куди співробітник заходить. Дослідження Keep Aware зафіксувало, що працівники регулярно вставляють і завантажують у ШІ-інструменти внутрішні документи, код, фінансові дані та інформацію, що підпадає під регуляторні вимоги — і це відбувається поза межами будь-якого контролю безпеки, розрахованого на повільнішу, локальну інфраструктуру.

Дослідники Futurum Group формулюють цей ризик прямо: співробітник вставляє контракт або фінансову модель у публічний ШІ-інструмент, щоб швидше отримати відповідь. Дані залишають компанію миттєво — без сповіщення і без запису в лог. До цього додаються браузерні розширення з широкими правами доступу до кожної сторінки, які встановлюють без перевірки ІТ-службою, та особисті акаунти на робочих пристроях, які взагалі не потрапляють у жоден корпоративний журнал.

Як зламали понад 35 розширень без жодного фішингового кліка

У грудні 2024 зловмисники отримали доступ до пайплайна оновлень популярного розширення Chrome і випустили шкідливу версію, яка збирала сесійні cookie та токени автентифікації користувачів. Розслідування виявило понад 35 скомпрометованих розширень у межах тієї самої кампанії — деякі з мільйонами встановлень, — які непомітно передавали дані назовні, маскуючись під звичайні інструменти продуктивності.

Ключова деталь: жертві не треба було клікати на фішингове посилання чи завантажувати шкідливий файл. Досить було зробити те, що співробітники роблять щодня — додати розширення в браузер. Саме тому цей кейс наводять як доказ: точка входу змістилася туди, де служби безпеки традиційно не дивляться.

Чому навчання не закриває цей розрив

Глобальні витрати на ШІ у 2026 році мають сягнути $2,59 трильйона — на 47% більше, ніж торік, і дедалі більша частка цих грошей іде саме на навчання персоналу. Попит на курси ШІ-грамотності на корпоративних навчальних платформах зріс на 320% за рік. Жодна з цих інвестицій не стосується браузера — місця, де фактично відбувається витік.

Навіть там, де компанії проводять структуровані програми з обізнаності, 71% навчених працівників однаково виконують ризиковану дію. Причина в тому, що розрив поведінковий, а не інформаційний: людська помилка лежить в основі приблизно 60% зламів. Навчання змінює те, що людина знає, але рідко змінює те, що вона клікає, встановлює чи вставляє під тиском дедлайну в середині робочого дня.

Що перевірити перед тим, як довіряти браузеру

Автор колонки, Раджу Вегесна із Zoho, пропонує не покладатися на обачність кожного співробітника, а зробити точкою контролю сам браузер. Ідентичність, дані та політика сесії мають рухатися разом із контекстом браузера — інакше реального контролю немає, оскільки браузер став шаром доступу до даних компанії, а не просто місцем, де відображаються сторінки.

Для ІТ- та security-керівників, які оцінюють інструменти захисту браузера, базовий чекліст виглядає так:

• Повна видимість усіх встановлених розширень і точних прав, які кожне з них утримує
• Виявлення в реальному часі, які акаунти — корпоративні й особисті — авторизовані в браузері в кожен момент
• DLP, що перевіряє дії вставки та завантаження, а не лише скачування файлів
• Політика, прив'язана до сесії браузера й ідентичності користувача, яка діє на будь-якому пристрої й у будь-якій мережі
• Журнали аудиту, що надходять безпосередньо в наявний стек безпеки, а не створюють окремий силос, який ніхто не перевіряє

Компаніям, які хочуть, щоб інвестиції в ШІ окупились, потрібна та сама дисципліна щодо браузера: контроль над розширеннями, видимість на рівні сесії та політики, що не залежать від того, чи правильне рішення прийме кожен співробітник під тиском дедлайну.