Claude Code тепер читає AGENTS.md напряму

Що саме блокує читання AGENTS.md

Умова одна: у робочій директорії та вище не повинно бути CLAUDE.md, .claude/CLAUDE.md або CLAUDE.local.md. Але не всі CLAUDE-файли рахуються. ~/.claude/CLAUDE.md у домашній директорії, керовані компанією CLAUDE.md-файли й усе всередині .claude/rules/ — не рахуються, вони читаються паралельно з AGENTS.md, а не замість нього.

Читання не обмежене коренем репозиторію. При старті Claude читає AGENTS.md і .claude/AGENTS.md у робочій директорії та вище. AGENTS.md у підпапках підхоплюється, коли Claude відкриває файл у цій підпапці — і тільки якщо там немає власного CLAUDE.md. `@path`-імпорти всередині AGENTS.md розгортаються так само, як у CLAUDE.md. А ось AGENTS.local.md, AGENTS.override.md і все під .agents/ Claude Code взагалі не чіпає — це файли з боку Codex, і override-логіку звідти він не розуміє.

Як перевірити, що читається саме AGENTS.md

• Спершу claude --version: потрібна 2.1.277 або новіша; для сесій через Amazon Bedrock, Google Vertex AI, Microsoft Foundry, LLM-шлюзи чи з вимкненою телеметрією — 2.1.281 або новіша.
• Якщо щойно оновились із 2.1.276 або старішої версії, у першій сесії AGENTS.md може ще не підхопитись — за документацією, читання починається з наступної сесії, тож не панікуйте й запустіть Claude Code ще раз.
• При старті шукайте рядок виду no CLAUDE.md found; AGENTS.md loaded: /home/you/repo/AGENTS.md — якщо він є, файл читається; якщо немає, десь лишився один із трьох «рахованих» CLAUDE-файлів.
• Другий спосіб — команда /context: якщо AGENTS.md з'явився в секції Memory files, він завантажений.

Якщо потрібні обидва файли одразу

Відкрийте /config і поставте Project instructions у значення claude-md-and-agents-md. Тоді Claude спершу читає CLAUDE.md кожної папки, потім AGENTS.md; той AGENTS.md, який уже імпортовано через @AGENTS.md, вдруге не читається. Усього значень чотири: claude-md-or-agents-md (типове, AGENTS.md лише за відсутності CLAUDE.md), claude-md-and-agents-md (обидва), claude-md (тільки CLAUDE.md), managed-only (тільки керований компанією CLAUDE.md і автопам'ять).

Те саме можна прописати через конфіг: створити запис agents-md@builtin у pluginConfigs файлу ~/.claude/settings.json і додати потрібне значення в instructionFiles. У project-side чи local settings.json це ігнорується — місце має бути домашня директорія, файл через --settings або керовані налаштування.

Навіть коли читаються обидва файли, вони не рівноцінні. Хук InstructionsLoaded спрацьовує для CLAUDE.md, але не для AGENTS.md, завантаженого через налаштування (спрацює, лише якщо AGENTS.md імпортовано з CLAUDE.md рядком @AGENTS.md). Для директорій, доданих через --add-dir, читається CLAUDE.md, але не AGENTS.md. А для `@path`-імпортів файлів поза робочою директорією CLAUDE.md показує діалог підтвердження, тоді як AGENTS.md через налаштування читається без запиту — але тільки якщо зовнішні імпорти для цього проєкту вже підтверджено раніше.

Що робити зі старими обхідними трюками

Якщо в проєкті раніше клали в CLAUDE.md рядок @AGENTS.md, його можна не чіпати — файл не прочитається двічі за жодних налаштувань; видаляти варто, лише якщо CLAUDE.md більше нічого не містить, і безпечніше лишити, якщо в проєкті трапляються сесії через Bedrock.

• CLAUDE.md, де словами написано «прочитай AGENTS.md» — видаліть або замініть на @AGENTS.md: словесна інструкція залежить від того, чи вирішить Claude відкрити файл сам, і це ненадійно.
• CLAUDE.md, зроблений символічним посиланням на AGENTS.md — можна лишити або видалити, результат однаковий: файл прочитається один раз.
• Хук SessionStart, який виводив вміст AGENTS.md у контекст — видаліть; тепер це просто дублює вже прочитаний файл.