Claude Code 2.1.280: Opus 5.5 став дефолтом
За замовчуванням тепер Claude Opus 5.5 (`claude-opus-5-5`): 1M контексту, $4/$20 за Mtok, кешовані читання — $0.20/Mtok. Заодно виправили auto mode: раніше відхилена safety check дія повторювалась нескінченно, а якщо check не відповідав — Claude Code відмовляв знову й знову без паузи. Тепер повтори з backoff, а хід зупиняється з поясненням після 10 відмов підряд.
Для довгих автономних сесій це менше зависань і марних повторних викликів моделі, що раніше тихо спалювали токени.
Дефолт на всіх планах, не лише в новинці
Перемикання на Opus 5.5 — це не разова заміна моделі, а вирівнювання політики: тепер плани Pro і Team Standard за замовчуванням теж запускають Opus, а не Sonnet, як раніше. Це підтягує їх до того, що вже було на Max, Team Premium і Enterprise. Тобто якщо ви на Pro і досі бачили Sonnet у `/model`, після оновлення дефолтна модель зміниться сама — варто перевірити витрати, бо Opus дорожчий і за токен, і за швидкістю відповіді.
Рівень effort для нових моделей не успадковується
Якщо ви колись зафіксували рівень `/effort` ще до того, як ця настройка стала прив'язана до конкретної моделі, цей вибір тепер не переноситься на нові релізи на кшталт Opus 5.5 — вони стартують із дефолтним рівнем, поки ви не виберете `/effort` заново. Це стосується і трьох уже наявних моделей: Opus 4.7, Opus 4.8 і Fable 5 більше не тримають свій стартовий («launch-default») effort понад тим, що явно заданий через `/effort`, `-p`, Agent SDK, налаштування проєкту, managed-конфіг або `--settings effortLevel`. Раніше явний вибір міг тихо програвати внутрішньому дефолту моделі — тепер явна настройка завжди перемагає.
Auto mode: не тільки про безкінечні повтори
Крім описаної в анонсі поведінки з backoff і зупинкою після 10 відмов підряд, у релізі закрили ще одну діру в auto mode, пов'язану з безпекою. Раніше запис через символьне посилання (symlinked path) перевірявся за тим, як шлях виглядав у дереві проєкту, а не за реальним місцем призначення — тобто `acceptEdits`, правила дозволів і auto mode могли схвалити запис, який фактично виходив за межі дозволеної директорії. Тепер такий запис оцінюється за фактичним місцем призначення, а не за «спелінгом» у дереві.
Окремо змінили поведінку hook'ів типу `PermissionRequest`: хук типу agent там більше не запускається, бо його відповідь у принципі не могла ані дозволити, ані заборонити дію — замість тихого ігнорування тепер показується помилка з підказкою використовувати `command`- або `http`-хуки. Для тих, хто будує складні pipeline з кастомними правилами дозволів, це означає, що помилково підключений agent-хук більше не проходитиме непоміченим.